Модуль 4. Безпека харчування

4.1. Гігієна харчування

Зміст

 

Причини харчових отруєнь

Порушення гігієни харчування може привезти до харчових отруєнь і зараження організму гельмінтами. Харчові отруєння можуть бути спричинені такими продуктами:

• з простроченим терміном реалізації;
• ураженими гниллю чи пліснявою;
• з неприємним запахом і нетоварним виглядом;
• з ушкодженою упаковкою;
• купленими на стихійних ринках;
• які неправильно зберігалися чи оброблялися;
• вирощеними на забруднених територіях;
• які містять алкоголь.

Ознаки зіпсованих продуктів

Молоко. Про зіпсованість свідчать водянистість, зміна кольору, гіркий, кислий, солонуватий смак і кислий, або навіть гнильний запах. Якщо якість молока викликає сумніви, поставте його на вогонь: несвіже молоко обов’язково скипиться.

Сир. Про те, що сир зіпсувався, свідчать кислий, гнильний запах, гіркуватий, гнильний або інший смак, запах плісняви, тягуча консистенція, слиз на поверхні.

Масло. У зіпсованого масла жовкне поверхня, з’являється прогірклий або пліснявий запах і смак.

Консерви. Якщо консервні банки здулися, їх слід негайно викинути. Про те, що консерви зіпсувалися, також свідчить пліснява на поверхні, мутний сироп або сік, негерметичність кришок, неприємний запах і смак. Отруєння консервами – одне з найтяжчих.

Як уникнути зараження гельмінтами

Джерелом зараження гельмінтами часто стає сира або слабо просмажена риба, немиті овочі та фрукти, заражена питна вода. Також паразити розповсюджуються за допомогою мух та інших комах, а також через ігнорування правил гігієни.

Щоб уникнути таких неприємностей, потрібно дотримуватися правил харчової гігієни.

 

10 правил харчової гігієни

 

Утримуйте в чистоті кухню та всі кухонні робочі поверхні, приладдя та посуд. Використовуйте для обробки сирих і готових продуктів різне приладдя, ретельно очищайте робочу поверхню. Запобігайте потраплянню на кухню комах, гризунів і свійських тварин. Мийте руки. Мийте руки перед і під час приготування їжі, наприклад, після контакту з сирими продуктами або перериваючись на іншу діяльність. Ретельно мийте фрукти та овочі, які вживаються сирими. Вирізайте з фруктів та овочів ушкодження та плями, оскільки саме там гніздяться мікроби. Дотримуйтеся зазначених на упаковці термінів і температури зберігання продукту. Враховуйте температуру зберігання продукту ще в магазині. Продукти, які швидко псуються, слід якомога швидше помістити в передбачені температурні умови. Для цього в теплу погоду купуйте такі продукти безпосередньо перед виходом з магазину або користуйтеся спеціальними сумками-холодильниками, термоконтейнерами. Повернувшись із магазину додому, якомога швидше покладіть охолоджені та заморожені продукти в холодильник, дотримуючись передбаченої виробником температури. Між продуктами в холодильнику залишайте достатньо місця для вільної циркуляції повітря. Уникайте контакту сирих продуктів з готовими. Готова їжа при контакті з сирими продуктами може бути забруднена. Зважайте на це під час приготування, а також під час зберігання їжі. Будьте особливо уважні щодо сирого м’яса, птиці та морепродуктів. Пам’ятайте, що готове м’ясо не можна поливати рідиною, де маринувалося сире м’ясо! Дотримуйтеся рекомендацій виробника щодо приготування продуктів. Уважно читайте зазначені на упаковці рекомендації виробників щодо обробки та приготування продуктів. Не мийте тушки птиці перед приготуванням. Промивання сирого м’яса, зокрема тушок, призводить до масштабного забруднення раковини та робочих поверхонь, а вони, у свою чергу, забруднюють готову їжу збудниками небезпечних хвороб. Нагрівайте їжу до температури не нижче ніж 75 °C. Температура 7–60 °C є сприятливою для багатьох мікробів. Повторно розігріваючи їжу, також недостатньо зробити її теплою – температура всередині продукту має сягати щонайменше 75 °C. Розігрівайте рідкі страви до кипіння. Перевіряйте, щоб страви з фаршу та м’ясні рулети прогрівались усередині. Під час приготування м’яса перевіряйте, щоб м’ясний сік був прозорим, а не рожевим. За змогою користуйтеся спеціальним термометром для м’яса, особливо в разі приготування великих шматків та цілих тушок птиці. Стежте, щоб термометр не торкався кісток або стінок посуду для смаження. Розігріваючи їжу в мікрохвильовій печі, пам’ятайте, що їжа в ній нагрівається нерівномірно, і всередині можуть залишитися непрогріті місця, де зберігаються небезпечні мікроби. Тому перевіряйте, щоб їжа була наскрізь гарячою. Звертайте увагу і на пластиковий посуд: для використання в мікрохвильовій печі придатний не будь-який. Готову їжу слід тримати або нагрітою до 60 °C і вище, або охолодженою до температури нижче 7 °C, оскільки за кімнатної температури мікроби можуть швидко розмножитися. Охолоджуйте термооброблені продукти, перш ніж прибрати їх у холодильник. Якщо потрібно прибрати на зберігання вже розігріту їжу, її слід охолодити до температури в холодильнику протягом максимум півтори години. Якщо їжу довго зберігати при кімнатній температурі, в ній можуть дуже швидко розмножитися мікроби. Охолодження можна прискорити, поділивши їжу на невеликі порції. Якщо прибрати в холодильник занадто гарячу їжу, температура всередині холодильника збільшиться. Якщо охолоджену їжу не вживають протягом кількох днів, має сенс її заморозити, оскільки термічно оброблена та потім охолоджена їжа зберігається в холодильнику декілька днів. Також варто позначати продукти, щоб знати, як довго вони зберігаються. Розморожуйте продукти в холодильнику й не заморожуйте їх повторно. Під час розморожування за кімнатної температури поверхня продукту вже нагрівається до сприятливої для розмноження мікробів температури, тоді як усередині він іще заморожений. Їжу, заморожену невеликими порціями, можна розморожувати і в мікрохвильовій печі, користуючись спеціальною програмою. Розморожені продукти слід одразу приготувати, оскільки всередині них можуть утворитися місця із досить високою температурою, сприятливою для розмноження мікробів.

 

Використані джерела

1. Азбука гигиены питания [Электронный ресурс] // Toitumine.ee – Режим доступу до ресурсу: https://toitumine.ee/ru/bezopasnost-pishhi/azbuka-gigieny-pitaniya
2. Здоров’я дитини – здорове харчування: Навч.-метод. посіб. для вчителя навч. курсу за вибором для 5–7 кл. / [А. І. Довгань, А. А. Довгань, А. В. Овчарук та ін. / За заг.ред. Овчарук О. В.]. – Київ:, 2012. – 128 с.

4.2. Правила зберігання та обробки продуктів харчування

Зміст

 

Принципи безпечного харчування

Принцип 1. Мити

• Мийте руки перед контактом із продуктами харчування, а також у процесі їх приготування.
• Мийте руки після відвідування туалету.
• Мийте та дезінфікуйте поверхні, а також обладнання, задіяне у приготуванні їжі.
• Захистіть зону кухні від комах, паразитів та інших тварин.
• Використовуйте чисту воду або очищуйте її, щоб зробити безпечною.
• Обирайте свіжі та безпечні продукти.

Принцип 2. Розділяти

• Відокремлюйте сире м’ясо, птицю та морепродукти від інших продуктів харчування.
• Використовуйте окреме обладнання, таке як ножі та дошки для нарізання, для роботи з сирими продуктами.
• Зберігайте продукти в контейнерах, щоб уникнути контакту сирих продуктів із готовими.

Принцип 3. Нагрівати

• Виконуйте ретельну теплову обробку, особливо під час приготування м’яса, птиці, яєць і морепродуктів.
• Доводьте супи та страви з тушкованих продуктів до кипіння, щоб переконатися, що вони досягли температури 70 °C.
• Переконайтеся, що сік від м’яса та птиці чистий, не рожевий. Найкраще використовувати термометр. Ретельно розігрівайте готову їжу.

Принцип 4. Охолоджувати

• Не залишайте готові продукти за кімнатної температури більш як 2 години.
• Зберігайте в холодильнику всі приготовлені та швидкопсувні продукти харчування (переважно при температурі 5 °C).
• Тримайте приготовлену їжу гарячою (при температурі вище 60 °C) перед поданням на стіл.
• Не зберігайте продукти занадто довго, навіть у холодильнику.
• Не розморожуйте заморожені продукти за кімнатної температури.

 

 

Поради щодо обробки продуктів

Під час теплової обробки харчових продуктів змінюється їхня поживна цінність ‑ склад білків, жирів, вуглеводів, втрачається частина вітамінів, мінералів. Це позначається на якості їжі. Отже, будь-яку обробку продуктів потрібно проводити з мінімальними втратами корисних речовин.

Білки. Деякі з білків розчиняються у воді, якісь ‑ у сольовому розчині, деякі не розчиняються зовсім. Під час теплової обробки слід також враховувати вид білків. Наприклад, для приготування бульйону м’ясо чи рибу потрібно класти у холодну воду. Тоді бульйон вийде більш насиченим, оскільки у воду виділиться більша кількість білка. Якщо ви відварюєте м’ясо для другої страви, то краще буде покласти його в киплячу воду, оскільки на ньому утворюється захисна скоринка, яка не дасть сокам витекти під час варіння. Так само слід діяти й під час смаження м’яса – м’ясо, покладене на розпечену сковороду, втрачає менше поживних речовин і соків.

Зміна харчової цінності залежить і від часу теплової обробки. Приміром, зварені круто яйця довше перетравлюються і важче засвоюються в шлунку, ніж рідкі яйця. Те саме стосується і пересмаженого м’яса.

Жири. У процесі варіння м’ясо втрачає 40 % жирів, які переходять у бульйон. Тому чим жирніше м’ясо, тим мутніший і жирніший вийде м’ясний бульйон. Під час варіння жирного м’яса краще не давати сильно кипіти бульйону. В міру виділення жиру треба прибирати його з поверхні бульйону.

Не слід довго нагрівати рослинну олію, оскільки жирні кислоти, які містяться в ній, можуть окислитися, що шкідливо для організму.

Вуглеводи. Під час теплової обробки продуктів змінюються властивості вуглеводів, що впливає на смакові якості страв.

Мінеральні речовини. Мінеральні речовини під час теплової обробки практично не змінюються, але частина з них переходить у воду під час промивання, варіння. Щоб зберегти мінеральні речовини під час варіння, треба знати такі правила:

• овочі найкраще готувати на парі або занурювати в киплячу воду;
• потрібно заливати овочі такою кількістю рідини, щоб вона повністю їх покривала.

Вітаміни. Щоб у процесі варіння продукти зберегли якнайбільшу кількість вітамінів, треба варити їх в алюмінієвому, нікелевому, емальованому посуді, посуді з неіржавної сталі. Залізо та мідь руйнують вітамін С, що міститься в продуктах. Для приготування салатів і холодних страв овочі слід варити в шкірці або готувати на парі очищеними. Основна причина випаровування вітамінів – взаємодія їх із киснем. Тому готувати потрібно під кришкою.

Поради щодо приготування, зберігання і споживання їжі

• Якщо моркву заправити олією або сметаною, то організм засвоює 60 % каротину, який міститься в ній, а якщо не заправити – не більше ніж 6 %.
• Щоб поліпшити смак і підвищити поживну цінність овочевих супів, у них рекомендується додавати молоко, вершки, сметану, кисле молоко.
• Очищену моркву краще зберігати в посуді без води (не більше 2–3 годин), прикривши зверху чистою вологою тканиною. Позеленілі головки моркви бажано обрізати.
• Овочі, за винятком буряків і зеленого горошку, варять у підсоленій воді (10 г солі на 1 л води). Щоб буряки під час варіння не втратили кольору, у воду додають трохи цукру (1/2 чайної ложки на 2 л води).
• Макаронні вироби, крупи з цільного зерна погано розварюються в молоці, тому для приготування молочного супу їх спочатку варять у воді протягом 3–5 хвилин, а потім заливають молоком.
• Позеленілі та пророслі бульби картоплі варять лише очищеними. Картопляне пюре розбавляють теплим молоком, від холодного пюре набуває сірого кольору.
• Квасолю, горох варять протягом 1–1,5 години. Для скорочення тривалості варіння їх спочатку замочують у холодній воді на 5–8 годин, а солять після того, як вони вже зварилися. Квасолю треба варити до повної готовності, щоб запобігти отруєнню.
• Щоб на поверхні томатної пасти під час зберігання не з’явилася пліснява, її необхідно посипати сіллю або залити тонким шаром олії.
• Поліетиленові мішки рекомендується використовувати для короткочасного зберігання сухих продуктів (хліба, овочів, круп).
• Щоб риба не мала неприємного запаху, її промивають у міцному розчині солі.
• Менше консервуйте. Овочі та фрукти краще заморожувати – тоді зберігається більше корисних речовин.

 

Використані джерела

1. Здоров’я дитини – здорове харчування: Навч.-метод. посіб. для вчителя навч. курсу за вибором для 5–7 кл. / [А. І. Довгань, А. А. Довгань, А. В. Овчарук та ін. / За заг. ред. Овчарук О. В.]. – Київ:, 2012. – 128 с.
2. Основи здоров’я: підручник для 6 кл. закл. загальної середньої освіти / І. Д. Бех, Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, С. В. Страшко. – Київ: «Алатон», 2020. – С. 44.

4.3. Харчування поза домом

Зміст

 

Якщо ви харчуєтеся поза домом не частіше ніж один раз на тиждень, це не зашкодить здоров’ю. Та коли ви робите це регулярно, врахуйте подані нижче рекомендації.

1. Обирайте заклад харчування заздалегідь (не відкладайте це на останній момент, коли ви вже дуже голодні).
2. Не їжте похапцем.
3. Якщо не знаєте, з чого складається страва, не соромтеся запитати.
4. Припиняйте їсти, щойно відчуєте ситість. Залишки можна попросити взяти з собою.
5. Перед їдою пийте воду, а не солодкі напої.
6. Замовляючи алкоголь, вживайте його разом з основною стравою. Випиті перед їжею вино чи пиво збуджують апетит. Не забувайте, що чистий алкоголь має майже таку саму калорійність, як і жири.
7. Просіть подавати суп або борщ без сметани. Їжте рідкі страви з цільнозерновим житнім або пшеничним хлібом, оскільки харчові волокна, що містяться в них, вбирають багато води та наповнюють шлунок.
8. Віддавайте перевагу тушкованим та вареним (зокрема на парі) стравам. Уникайте смажених страв. Обирайте рибу та птицю замість свинини чи яловичини. Не їжте курячу шкіру, в ній багато жиру. Можна обрати смажені на грилі лосося або форель, оскільки вони містять багато необхідних жирних кислот омега-3 та вітаміну D.
9. Замість картоплі фрі чи картопляного пюре обирайте відварений рис, відварену цілу картоплю або макаронні вироби. Можна обрати також тушковані та відварені овочі або салат зі свіжих овочів.
10. Якщо меню закладу має обмежений вибір корисних для здоров’я страв, збалансуйте раціон під час вечері вдома свіжими овочами, фруктами, молочними продуктами.
11. Не всі овочеві страви є гарним вибором. Віддайте перевагу термічно необробленим чи пропареним овочевим гарнірам. Деякі овочі, особливо цибуля, під час смаження вбирають дуже багато жиру.
12. Бажано ознайомитися із сайтом закладу харчування. Можливо, там є інформація щодо харчової цінності страв.
13. Відмовтеся від тістечок на десерт або оберіть фрукти. Або, принаймні, візьміть один десерт на двох.
14. Обирайте якість, а не кількість. Намагайтеся уникати шведського столу, він є серйозним викликом самоконтролю.
15. Якщо берете їжу з дому ‑ віддавайте перевагу бутербродам із сиром у поєднанні зі свіжими овочами та фруктами, кисломолочними продуктами.

 

Використані джерела

1. Грамотное питание вне дома [Электронный ресурс] // Toitumine.ee – https://toitumine.ee/ru/rekomendatsii-pri-pokupke-pishhevyh-produktov/gramotnoe-pitanie-vne-doma
2. Основи здоров’я: підручник для 6 кл. закл. загальної середньої освіти / І. Д. Бех, Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, С. В. Страшко. – Київ: «Алатон», 2020. – С. 40.

4.4. Формування харчових звичок

Зміст

 

Люди мають різні харчові звички та смакові уподобання. Комусь подобається домашня їжа, хтось полюбляє їсти в кафе. Одні віддають перевагу здоровому харчуванню, інші залюбки вживають усе, що гучно рекламується або має яскраву упаковку. Звичка до певної їжі формується з дитинства. Чинниками, які найбільше впливають на формування харчових звичок, є:

• Реклама, ЗМІ. У цифрових і телевізійних засобах інформації часто рекламують «модні» тенденції здорового харчування, чудодійні дієти, харчові добавки тощо. Вони мають виключно комерційну мету – збільшити продаж відповідних товарів. Наприклад, відомі люди розповідають, що фаст-фуд може бути натуральним і корисним. Це прямо чи опосередковано впливає на формування харчових звичок.
• Смакові уподобання. Через особисте сприйняття смаку чи запаху навіть найкорисніші продукти можуть бути відсутні в раціоні людини. Оскільки солодощі приємні на смак, то в багатьох людей змалку формується справжня залежність від кондитерських виробів. Щоб запобігти цьому, важливо обмежувати раціон дітей лише корисними солодощами, переважно фруктами.
• Стан здоров’я. Якщо люди мають хронічні захворювання, харчові алергії, непереносимості, це позначається на їхньому раціоні.
• Традиції (національні, родинні). Харчові звички, сформовані в дитинстві, зазвичай залишаються з людиною на все життя. Якщо в сім’ї дотримуються здорового та різноманітного харчування, то дитина, найімовірніше, матиме ці звички у дорослому житті. Якщо в родині забагато їдять, вживають висококалорійні страви, фаст-фуд, то в майбутньому дитина може бути схильною до переїдання і споживання великої кількості нездорових продуктів харчування.
• Матеріальні можливості. Сім’ї з меншим доходом можуть мати обмеження в раціоні, віддавати перевагу дешевшим продуктам. Наприклад, купувати менше м’яса, фруктів і молочних продуктів, а більше картоплі та хлібобулочних виробів. Водночас у сім’ях із високим рівнем матеріального добробуту необов’язково можуть любити корисні продукти.
• Розуміння того, що корисно, а що – шкідливо для здоров’я. У сучасному світі більшість людей мають майже безмежний доступ до будь-якої інформації, зокрема про харчування. Постійно розвінчуються деякі міфи про харчування, яким вірили ще наші батьки. Тому харчові звички людини можуть дещо змінюватися з часом, з появою новітніх досліджень.

 

Використані джерела

1. Основи здоров’я: підручник для 6 кл. закл. загальної середньої освіти / І. Д. Бех, Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, С. В. Страшко. – Київ: «Алатон», 2020. – С. 37.

4.5. Маркування харчових продуктів

Зміст

 

Під час вибору продуктів харчування необхідно звертати увагу на упаковку щодо наявності на ній повної інформації про продукт. Відсутність будь-яких обов’язкових даних свідчить про підробку та сумнівну якість. Вживати такі продукти небезпечно для здоров’я.

Упаковка має містити такі обов’язкові дані: Назва продукту. Назва та адреса виробника. Склад продукту. Потрібно звертати увагу на перелік складових. Якщо у продукті є штучні барвники й ароматизатори, то такий продукт не варто споживати щодня. Також на упаковці зазначають алергени та захворювання, при яких людям не можна споживати цей продукт. Харчова та енергетична цінність. Умови зберігання: за якої температури та вологості повітря зберігати продукт. Термін зберігання. Зазначають кінцевий термін реалізації або дату виготовлення і термін зберігання продукту. Маса (об’єм) продукту. Маса нетто – вага продукту без упаковки, маса брутто – з упаковкою. Штрих-код. Дає можливість визначити країну-виробника. Код України – 482.

 

Використані джерела

Основи здоров’я: підручник для 6 кл. закл. загальної середньої освіти / І. Д. Бех, Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, С. В. Страшко. – Київ: «Алатон», 2020. – С. 45.

4.6. Харчові добавки

Зміст

 

Харчові добавки – це речовини, які додають у продукти з метою посилення або збереження їхніх властивостей. У Європі харчові добавки маркуються цифровим кодом із буквою Е. Це означає, що добавка пройшла відповідну процедуру перевірки на безпеку для здоров’я, а також схвалена до використання в Європейському Союзі.

За походженням харчові добавки бувають натуральні та штучні.

Натуральні добавки – це речовини, виділені з природних продуктів харчування. Наприклад, добавки E 406 та E 407 отримують із морських водоростей, а E 440 (пектин) – із фруктів.

Синтетичні добавки бувають двох типів:

• речовини, які містяться в натуральних продуктах харчування. Наприклад, антиоксидант E 300 (аскорбінова кислота) або консерванти E 200 (сорбінова кислота) та E 210 (бензойна кислота);
• штучні речовини, які не мають природних аналогів. Наприклад, E 320 (антиоксидант бутилгідроксіанізол) або харчові барвники.

Харчові добавки поділяються на групи відповідно до їх призначення. У продуктах харчування найчастіше використовують такі групи:

• харчові барвники;
• консерванти;
• антиокислювачі;
• емульгатори, стабілізатори.

Існують і додаткові групи, такі як регулятори кислотності, покращувачі борошна, підсилювачі запаху та смаку, підсолоджувачі, загусники тощо.

Використання в конкретному продукті харчових добавок дозволяється лише за наявності наукових даних щодо їх безпечності для здоров’я та підтвердження заявлених виробником показників якості.

У Європі безпеку продуктів для здоров’я людини оцінює Європейське агентство з безпечності продовольства (ЄАБП). Харчові добавки досліджуються за показниками токсичності, канцерогенності, мутагенності та інших індикаторів. За необхідності визначається допустима денна доза безпечного вживання продукту на кілограм маси тіла.

ЄАБП також обчислює рекомендовану максимальну добову кількість усіх вживаних за добу продуктів, що містять цю добавку. Наприклад, якщо дитина випиває за день 1,3 літра солодкого газованого напою з максимально дозволеним вмістом аспартаму, то вона не повинна більше отримувати цю речовину з будь-яких інших джерел.

Харчові добавки можуть використовуватися лише за умови, коли посилення або збереження поживних властивостей продукту неможливо досягти іншими способами. Наприклад, у багаті на жири продукти харчування додають антиокислювачі. Це захищає їх від згіркнення, зміни кольору та смаку, втрати харчової цінності. Одним із найпоширеніших антиокислювачів є аскорбінова кислота E 300 (вітамін C).

У м’ясо та м’ясні вироби часто додають нітрити (E 249 та E 250) та нітрати (E251 та E252). Вони пригнічують розвиток бактерій, що спричиняють ботулізм. У напої часто додають консерванти: сорбінову кислоту, сорбати (E 200, E 202, Е 203), бензойну кислоту та бензоати (E 210–E 213).

Харчові барвники найчастіше додають у кондитерські вироби, прохолоджувальні напої, йогурти та морозиво. Деякі люди мають непереносимість синтетичних харчових барвників, зокрема азобарвників. Якщо колір продукту дуже яскравий, у ньому, ймовірно, використані азобарвники.

На упаковці у складі продукту харчові добавки позначені груповим найменуванням, після якого зазначається назва добавки або її код. Наприклад: «консервант двоокис сірки» або «консервант E 220».

Крім харчових добавок, у продукти додаються також смакоароматичні добавки. Це робиться для посилення або зміни запаху та смаку їжі. Серед смакоароматичних добавок виділяють екстракти, ефірні олії, коптильні препарати, синтетичні й натуральні ароматичні та смакові сполуки. В позначенні смакоароматичних добавок відсутній код Е. Якщо до продукту харчування додаються смакоароматичні добавки, вони мають бути зазначені у складі продукту під загальною назвою «ароматизатори». Або має бути наведено їх повне найменування або опис.

Коптильні препарати застосовуються при традиційному копченні для надання сильнішого присмаку копчення або повністю замість копчення. Коптильні препарати повинні бути зазначені в маркуванні під загальною назвою «коптильні препарати», або мають бути наведені їхні вихідні компоненти, наприклад: «коптильний препарат, виготовлений із бука».

 

Використані джерела

1. Пищевые добавки [Электронный ресурс] // Toitumine.ee – https://toitumine.ee/ru/bezopasnost-pishhi/pishhevye-dobavki

4.7. Як діяти в разі харчового отруєння

Зміст

 

Нудота, блювання, біль у животі, діарея, раптова слабкість, запаморочення, підвищення температури тіла, що з’являються через 1–4 години після вживання недоброякісного харчового продукту, можуть бути ознаками харчового отруєння.

Серед харчових отруєнь трапляються такі, що загрожують життю людини. Вони важко піддаються лікуванню. Наприклад, отруєння грибами може бути смертельно небезпечним. Тому якщо комусь стало зле після вживання їжі, потрібно викликати «швидку допомогу».

Доки їде «швидка», важливо промити хворому шлунок. Для цього треба дати йому випити 5–6 склянок кип’яченої води або блідо-рожевого розчину марганцівки та викликати блювання. Підсолена вода, несолодкий чай після промивання шлунка запобігають зневодненню організму.

Залежно від особливостей організму та властивостей їжі отрута може всмоктуватися у кров повільно, а ознаки отруєння проявлятимуться згодом. Тому профілактичних заходів мають ужити всі, хто куштував страву, що спричинила отруєння.

 

Використані джерела

1. Основи здоров’я: підручник для 6 кл. закл. загальної середньої освіти / І. Д. Бех, Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, С. В. Страшко. – Київ: «Алатон», 2020. – С. 46.