2.5. Мінеральні речовини та їх значення для організму людини

Зміст

 

У людському організмі є майже 70 хімічних елементів.

Науковці встановили, що для нормальної життєдіяльності організм людини потребує постійного поповнення понад 20 з них. Це залізо, цинк, мідь, йод, селен, марганець, молібден, фтор, хром, кобальт, кремній, ванадій, бор, нікель, миш’як, олово та ін. Постачання в організм достатньої кількості цих елементів можливе лише за умови різноманітного харчування.

Мінеральні речовини є важливими компонентами скелета, біологічних рідин та ензимів. Вони також сприяють передачі нервових імпульсів.

Живі організми не можуть самостійно синтезувати мінеральні речовини. Вони отримують їх з їжі, води та повітря.

У рослинах мінеральні речовини накопичуються з ґрунту. Їх кількість залежить від місця проростання рослин та наявності добрив у ґрунті.

У питній воді також є мінеральні речовини, їх вміст залежить від місця, звідки отримують воду.

Людина потребує невеликих кількостей мінеральних речовин. Проте організм людини не може створювати їх запасів, тому потребує постійного поповнення. Потреба в мінеральних речовинах залежить від віку, статі та інших чинників. Наприклад, підвищена потреба в залізі у жінок пов’язана з менструаціями та вагітністю. Спортсменам необхідно більше натрію, оскільки він інтенсивно виводиться з організму під час потіння.

Надмірна кількість мінеральних речовин впливає на регуляторні функції організму і здатна призвести до збоїв у його функціонуванні. Надмірні кількості мінеральних речовин можуть потрапляти в організм унаслідок надмірного вживання біологічно активних добавок і продуктів, збагачених мінеральними речовинами.

Засвоєнню організмом мінеральних речовин може перешкоджати:

• зловживання кавою
• вживання алкоголю
• куріння
• деякі ліки
• деякі протизаплідні пігулки
• речовини, що містяться в таких продуктах, як ревінь і шпинат

Під час теплової обробки мінеральних речовин втрачається значно менше, ніж вітамінів. Однак під час рафінування чи очищення частина мінеральних речовин зникає. Тому важливо споживати більше цільнозернових і нерафінованих продуктів.

Значення мінеральних речовин для організму людини та їх наявність у продуктах харчування наведені в таблиці.

Мінерал	Для чого важливий	Міститься у продуктах харчування
Na (натрій)	для регуляції концентрації розчинених речовин і води в організмі для підтримки кислотно-лужного балансу для процесів усмоктування та руху рідин із крові в клітину й назад	кухонна сіль, твердий сир, житній хліб, консерви, м’ясні продукти, оливки
K (калій)	для передачі нервових імпульсів для підтримки кислотно-лужного балансу крові для нормального вуглеводного обміну для забезпечення скорочення м’язів	рослинні продукти: сушені фрукти та ягоди, горіхи, насіння, топінамбур, картопля, редис, капуста, зелені овочі, буряк, банан, житній хліб, смородина, томати
Ca (кальцій)	входить до складу скелета людини, її зубів та інших тканин для забезпечення обміну речовин, підтримання нормальної пропускної здатності стінок кровоносних судин для нормальної роботи м’язів для процесів згортання крові для регулювання кров’яного тиску та рівня холестерину для нормальної роботи нирок для передачі нервових імпульсів	молоко та кисломолочні продукти (особливо сир), горіхи, зокрема мигдаль, насіння, риба (з кістками), шпинат
Mg (магній)	для обміну речовин у складі солей в організмі – для формування кісткової тканини, для посилення ролі кальцію в організмі (наприклад, при розвитку та оновленні кісткової тканини) для роботи серцевого м’яза та регуляції кровообігу для роботи нервової системи	горіхи, насіння, житній хліб, шпинат, бобові, гречка, цільнозернові продукти, свинина, яловичина та курятина, банан, броколі
P (фосфор)	для боротьби з карієсом – захищає зубну емаль для уповільнення перетворення цукру в ротовій порожнині в органічні кислоти, в результаті чого уповільнюються процеси демінералізації зубів	насіння, горіхи, молочні продукти (особливо сир), печінка, птиця, яловичина, житній хліб, риба, цільнозернові продукти, бобові
S (сірка)	для роботи білків та ензимів практично в усьому організмі для утворення антитіл для кісток і хрящів	зернові, горіхи, м’ясо, риба, соєві боби
Cl (хлор)	для регуляції концентрації розчинених речовин і води в організмі для підтримки кислотно-лужного балансу для процесів усмоктування та руху рідин із крові в клітину й назад для утворення у шлунку соляної кислоти	кухонна сіль
Fe (залізо)	для кровотворення для утворення енергії для підвищення опірності організму стресам і захворюванням для зменшення втоми та підтримання нормального кольору шкіри	печінка, кров’яна ковбаса, насіння, яйця, родзинки, житній хліб, нежирна яловичина та свинина, цільнозернові продукти, гречка, полуниця
Zn (цинк)	є у складі понад 300 ензимів для участі у процесі кровотворення для нормального росту організму, отримання ним потомства та синтезу ДНК для підтримки імунної системи та загоєння ран для антиоксидантного захисту організму, розвитку статевих органів, функціонування передміхурової залози та активності жіночих статевих гормонів для нормального розвитку смакових рецепторів для прояву дії інсуліну для обміну вітаміну А та для зору	бобові, краби, салака, цільнозернові продукти, яйця
Cu (мідь)	для утворення гемоглобіну та полегшення засвоєння заліза при утворенні еритроцитів для роботи ензимів, що беруть участь у виробленні колагену та еластину для антиоксидантного захисту для виробництва енергії в клітинах для утворення кісткової тканини	печінка, какао-порошок, м’ясо, бобові, цільнозернові продукти, насіння, горіхи, гречка, житній хліб, авокадо, буряк, морепродукти
I (йод)	бере участь в обміні речовин та терморегуляції організму важливий для синтезу білків	йодована сіль, морепродукти, сир, яйця, деякі види житнього хліба та йогурту
Se (селен)	для зміцнення імунної системи для утворення гормонів щитоподібної залози бере участь у захисті функцій клітин проти несприятливих чинників, зокрема проти передчасного старіння	арахіс, печінка, морепродукти, насіння соняшника, м’ясо

 

Йододефіцит.

В Україні існує природний дефіцит йоду. Його нестача в організмі людини призводить до багатьох розладів ‑ захворювань щитоподібної залози, порушення обміну речовин, втрати слуху, затримки фізичного та розумового розвитку тощо. В менш важких випадках йододефіцит спричиняє апатію, зниження розумової активності, пам’яті, здатності до концентрації.

Щоб запобігти проблемам, пов’язаним із йододефіцитом, потрібно їсти більше морепродуктів. Але найкращий вибір ‑ вживання йодованої солі. При цьому необхідно дотримуватися лише кількох правил:

• йодована сіль має термін придатності не більш як 6 місяців. Тому потрібно купувати сіль у невеликих упаковках;
• йодовану сіль треба зберігати щільно закритою, в сухому й темному місці. Порушення умов зберігання призведе до випаровування сполук йоду;
• за високих температур йод швидко вивітрюється. Тому додавати йодовану сіль у страви потрібно перед поданням до столу.

Норма споживання столової солі.

Натрій виконує в організмі важливі функції. Він підтримує водно-сольовий баланс у крові та інших рідинах організму, бере участь у проведенні нервових імпульсів, відіграє значну роль і в діяльності серця.

Проте більшість людей вживають надто багато натрію у вигляді кухонної солі: в середньому 9–12 г щодня за рекомендованої норми щонайбільше 5 г. Надмірне споживання натрію спричиняє підвищення кров’яного тиску. А це, свою чергою, збільшує ризик виникнення серцево-судинних захворювань.

За даними ВООЗ, в разі зменшення споживання солі до рекомендованого рівня — менш як 5 г на день, щорічно у світі можна було б запобігти 1,7 млн випадків смерті .

 

Використані джерела

1. Минеральные вещества [Електронний ресурс] // Toitumine.ee – Режим доступу до ресурсу: https://toitumine.ee/ru/energiya-i-potrebnost-v-pitatelnyh-veshhestvah/mineralnye-veshhestva
2. Основи здоров’я: підручник для 6 кл. закл. загальної середньої освіти / І. Д. Бех, Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, С. В. Страшко. – Київ: «Алатон», 2020. – С. 43.
3. Підтримка фізичного здоров’я [Електронний ресурс] // Основи здоров’язбережної компетентності – Режим доступу до ресурсу: http://multycourse.com.ua/ua/page/18/40.