2.5. Мінеральні речовини та їх значення для організму людини

Зміст

 

У людському організмі є майже 70 хімічних елементів.

Науковці встановили, що для нормальної життєдіяльності організм людини потребує постійного поповнення понад 20 з них. Це залізо, цинк, мідь, йод, селен, марганець, молібден, фтор, хром, кобальт, кремній, ванадій, бор, нікель, миш’як, олово та ін. Постачання в організм достатньої кількості цих елементів можливе лише за умови різноманітного харчування.

Мінеральні речовини є важливими компонентами скелета, біологічних рідин та ензимів. Вони також сприяють передачі нервових імпульсів.

Живі організми не можуть самостійно синтезувати мінеральні речовини. Вони отримують їх з їжі, води та повітря.

У рослинах мінеральні речовини накопичуються з ґрунту. Їх кількість залежить від місця проростання рослин та наявності добрив у ґрунті.

У питній воді також є мінеральні речовини, їх вміст залежить від місця, звідки отримують воду.

Людина потребує невеликих кількостей мінеральних речовин. Проте організм людини не може створювати їх запасів, тому потребує постійного поповнення. Потреба в мінеральних речовинах залежить від віку, статі та інших чинників. Наприклад, підвищена потреба в залізі у жінок пов’язана з менструаціями та вагітністю. Спортсменам необхідно більше натрію, оскільки він інтенсивно виводиться з організму під час потіння.

Надмірна кількість мінеральних речовин впливає на регуляторні функції організму і здатна призвести до збоїв у його функціонуванні. Надмірні кількості мінеральних речовин можуть потрапляти в організм унаслідок надмірного вживання біологічно активних добавок і продуктів, збагачених мінеральними речовинами.

Засвоєнню організмом мінеральних речовин може перешкоджати:

Під час теплової обробки мінеральних речовин втрачається значно менше, ніж вітамінів. Однак під час рафінування чи очищення частина мінеральних речовин зникає. Тому важливо споживати більше цільнозернових і нерафінованих продуктів.

Значення мінеральних речовин для організму людини та їх наявність у продуктах харчування наведені в таблиці.

Мінерал

Для чого важливий Міститься у продуктах харчування

Na

(натрій)

  • для регуляції концентрації розчинених речовин і води в організмі
  • для підтримки кислотно-лужного балансу
  • для процесів усмоктування та руху рідин із крові в клітину й назад
кухонна сіль, твердий сир, житній хліб, консерви, м’ясні продукти, оливки

K

(калій)

  • для передачі нервових імпульсів
  • для підтримки кислотно-лужного балансу крові
  • для нормального вуглеводного обміну
  • для забезпечення скорочення м’язів
рослинні продукти: сушені фрукти та ягоди, горіхи, насіння, топінамбур, картопля, редис, капуста, зелені овочі, буряк, банан, житній хліб, смородина, томати

Ca

(кальцій)

  • входить до складу скелета людини, її зубів та інших тканин
  • для забезпечення обміну речовин, підтримання нормальної пропускної здатності стінок кровоносних судин
  • для нормальної роботи м’язів
  • для процесів згортання крові
  • для регулювання кров’яного тиску та рівня холестерину
  • для нормальної роботи нирок
  • для передачі нервових імпульсів
молоко та кисломолочні продукти (особливо сир), горіхи, зокрема мигдаль, насіння, риба (з кістками), шпинат

Mg

(магній)

  • для обміну речовин
  • у складі солей в організмі – для формування кісткової тканини, для посилення ролі кальцію в організмі (наприклад, при розвитку та оновленні кісткової тканини)
  • для роботи серцевого м’яза та регуляції кровообігу
  • для роботи нервової системи
горіхи, насіння, житній хліб, шпинат, бобові, гречка, цільнозернові продукти, свинина, яловичина та курятина, банан, броколі

P

(фосфор)

  • для боротьби з карієсом – захищає зубну емаль
  • для уповільнення перетворення цукру в ротовій порожнині в органічні кислоти, в результаті чого уповільнюються процеси демінералізації зубів
насіння, горіхи, молочні продукти (особливо сир), печінка, птиця, яловичина, житній хліб, риба, цільнозернові продукти, бобові

S

(сірка)

  • для роботи білків та ензимів практично в усьому організмі
  • для утворення антитіл
  • для кісток і хрящів
зернові, горіхи, м’ясо, риба, соєві боби

Cl

(хлор)

  • для регуляції концентрації розчинених речовин і води в організмі
  • для підтримки кислотно-лужного балансу
  • для процесів усмоктування та руху рідин із крові в клітину й назад
  • для утворення у шлунку соляної кислоти
кухонна сіль

Fe

(залізо)

  • для кровотворення
  • для утворення енергії
  • для підвищення опірності організму стресам і захворюванням
  • для зменшення втоми та підтримання нормального кольору шкіри
печінка, кров’яна ковбаса, насіння, яйця, родзинки, житній хліб, нежирна яловичина та свинина, цільнозернові продукти, гречка, полуниця

Zn

(цинк)

  • є у складі понад 300 ензимів
  • для участі у процесі кровотворення
  • для нормального росту організму, отримання ним потомства та синтезу ДНК
  • для підтримки імунної системи та загоєння ран
  • для антиоксидантного захисту організму, розвитку статевих органів, функціонування передміхурової залози та активності жіночих статевих гормонів
  • для нормального розвитку смакових рецепторів
  • для прояву дії інсуліну
  • для обміну вітаміну А та для зору
бобові, краби, салака, цільнозернові продукти, яйця

Cu

(мідь)

  • для утворення гемоглобіну та полегшення засвоєння заліза при утворенні еритроцитів
  • для роботи ензимів, що беруть участь у виробленні колагену та еластину
  • для антиоксидантного захисту
  • для виробництва енергії в клітинах
  • для утворення кісткової тканини
печінка, какао-порошок, м’ясо, бобові, цільнозернові продукти, насіння, горіхи, гречка, житній хліб, авокадо, буряк, морепродукти

I

(йод)

  • бере участь в обміні речовин та терморегуляції організму
  • важливий для синтезу білків
йодована сіль, морепродукти, сир, яйця, деякі види житнього хліба та йогурту

Se

(селен)

  • для зміцнення імунної системи
  • для утворення гормонів щитоподібної залози
  • бере участь у захисті функцій клітин проти несприятливих чинників, зокрема проти передчасного старіння
арахіс, печінка, морепродукти, насіння соняшника, м’ясо

 

Йододефіцит.

В Україні існує природний дефіцит йоду. Його нестача в організмі людини призводить до багатьох розладів ‑ захворювань щитоподібної залози, порушення обміну речовин, втрати слуху, затримки фізичного та розумового розвитку тощо. В менш важких випадках йододефіцит спричиняє апатію, зниження розумової активності, пам’яті, здатності до концентрації.

Щоб запобігти проблемам, пов’язаним із йододефіцитом, потрібно їсти більше морепродуктів. Але найкращий вибір ‑ вживання йодованої солі. При цьому необхідно дотримуватися лише кількох правил:

Норма споживання столової солі.

Натрій виконує в організмі важливі функції. Він підтримує водно-сольовий баланс у крові та інших рідинах організму, бере участь у проведенні нервових імпульсів, відіграє значну роль і в діяльності серця.

Проте більшість людей вживають надто багато натрію у вигляді кухонної солі: в середньому 9–12 г щодня за рекомендованої норми щонайбільше 5 г. Надмірне споживання натрію спричиняє підвищення кров’яного тиску. А це, свою чергою, збільшує ризик виникнення серцево-судинних захворювань.

За даними ВООЗ, в разі зменшення споживання солі до рекомендованого рівня — менш як 5 г на день, щорічно у світі можна було б запобігти 1,7 млн випадків смерті .

 

Використані джерела

  1. Минеральные вещества [Електронний ресурс] // Toitumine.ee – Режим доступу до ресурсу: https://toitumine.ee/ru/energiya-i-potrebnost-v-pitatelnyh-veshhestvah/mineralnye-veshhestva
  2. Основи здоров’я: підручник для 6 кл. закл. загальної середньої освіти / І. Д. Бех, Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, С. В. Страшко. – Київ: «Алатон», 2020. – С. 43.
  3. Підтримка фізичного здоров’я [Електронний ресурс] // Основи здоров’язбережної компетентності – Режим доступу до ресурсу: http://multycourse.com.ua/ua/page/18/40.