Модуль 3. Фізіологічні основи харчування

Індикація модуля, в якому знаходиться користувач

Усе, що потрапляє у шлунок людини, змішується там зі спеціальними білками – ферментами, які розщеплюють їжу на поживні речовини. Потім ці поживні речовини всмоктуються у кров через слизові оболонки шлунка та кишечника. З током крові ці речовини розносяться організмом, де вони використовуються або відкладаються у клітинах. Компоненти їжі, які не всмокталися, виводяться з організму.

Ротова порожнина

Процес травлення розпочинається, тільки-но людина починає пережовувати їжу. У слині міститься фермент амілаза, який частково розщеплює крохмаль. Якщо довго пережовувати крохмалисту їжу (що дуже корисно), то невелика частина крохмалю частково розщеплюється. Інші вуглеводи в роті не розщеплюються.

Завдяки ферменту ліпазі в роті також розщеплюється незначна кількість ліпідів (нерозчинних у воді органічних речовин).

Шлунок

Шлунковий сік містить хімічні речовини, які розщеплюють їжу до простих речовин. Основними компонентами шлункового соку є фермент протеаза і соляна кислота. Протеаза розщеплює білки, а соляна кислота вбиває майже всі бактерії, що були в їжі. Шлунковий сік не діє на алкоголь і кофеїн. Тому ці речовини всмоктуються в кров через слизову оболонку шлунка в незмінному вигляді.

Тонка кишка

Коли їжа потрапляє у дванадцятипалу кишку, то все ще містить кислоту шлункового соку. Тут до неї додається лужний панкреатичний сік, який нейтралізує цю кислоту. Сік містить ферменти, які сприяють подальшому перетравленню їжі. До ферментів додається також жовч, яка розщеплює жири. Після завершення роботи травних соків основні компоненти їжі розщеплюються на такі складові:

• білки – на амінокислоти;
• вуглеводи – на глюкозу та інші прості цукри;
• жири – на жирні кислоти та гліцерин.

Далі в порожній і клубовій кишках ці продукти травлення починають всмоктуватися в кров через стінки кишечнику. Водорозчинні вітаміни та мінерали також всмоктуються тут.

Організм запасає деякі види поживних речовин, наприклад ті, які є джерелом енергії, а також деякі вітаміни та мінерали. Інші речовини виводяться з організму.

Товста кишка

У товстій кишці поглинається вода, яка використовувалася під час процесу травлення, а також видаляється неперетравлена їжа та клітковина. Бактерії, що живуть в ободовій кишці, розщеплюють залишки клітковини та виробляють жирні кислоти, необхідні для функціонування цієї частини товстої кишки.

Окрім засвоєння поживних речовин, мікроорганізми беруть участь у виведенні шкідливих речовин, функціонуванні імунної системи та інших процесах.

Клітковина, що не перетравлюється ферментами людини, зв’язується з жовчними кислотами та виводиться з екскрементами.

Мікрофлора травної системи

Бактерій у травному тракті вдесятеро більше, ніж клітин у всьому нашому тілі. Мікроорганізми (і корисні, і шкідливі) живуть на всій довжині шлунково-кишкового тракту. Найменше мікроорганізмів зазвичай у шлунку та на початку тонкої кишки, а найбільше ‑ у товстій кишці. В ній розташоване основне «місце роботи» мікроорганізмів, які називаються пробіотиками. Вони вражають шкідливі мікроорганізми, відновлюючи мікробний баланс кишечнику.

Збалансована мікрофлора організму виконує такі функції:

• бере участь у стимуляції росту лімфатичної тканини, що пов’язано зі здатністю слизової оболонки травного тракту виробляти антитіла до патогенів;
• знижує ризик запалення травного тракту та алергії;
• може синтезувати деякі вітаміни, наприклад К, В₉, В₇;
• допомагає розщеплювати сполуки, які не розщеплюються ферментами травного тракту (клітковину, частково деякі білки).

На мікрофлору кишечника суттєво впливає вживання антибіотиків. Тривале голодування чи тривалий сильний стрес також зменшують різноманітність мікрофлори кишечника. Для забезпечення різноманітності мікрофлори травного тракту використовуються пробіотики та пребіотики, що надходять із їжею та напоями. Пробіотики - це живі мікроорганізми, які позитивно впливають на мікрофлору кишечника. Пребіотики - це клітковина, яка слугує середовищем для життя пробіотиків.

Пробіотики (мікроорганізми)

Наукові дослідження довели, що пробіотики:

• відновлюють мікрофлору травного тракту після лікування антибіотиками;
• беруть участь у розщепленні молочного цукру, тобто лактози, сприяючи тим самим його перетравленню;
• посилюють всмоктування у травному тракті вітамінів групи В;
• сприяють засвоєнню в кишечнику кальцію, заліза та фосфору;
• знижують ризик виникнення діареї, скорочують її тривалість;
• підвищують ефективність травної діяльності людей похилого віку;
• зміцнюють імунну систему;
• опосередковано перешкоджають розвитку в травному тракті патогенних бактерій;
• прискорюють одужання від кишкових інфекцій;
• скорочують термін життя в травному тракті шкідливих сполук і завдяки цьому можуть перешкоджати створенню умов виникнення пухлин кишечнику;
• послаблюють потенційну алергічну дію молочного білка казеїну.

Для збільшення кількості та різноманітності корисних мікроорганізмів, у разі порушення мікрофлори кишечнику лікарі рекомендують вживати спеціальні харчові добавки – пребіотики, які містять водорозчинну клітковину.

Використані джерела

1. Переваривание пищевых веществ и их всасывание в разных отделах желудочно-кишечного тракта [Електронний ресурс] // Toitumine.ee – Режим доступу до ресурсу: https://toitumine.ee/ru/pishhevarenie-i-obmen-veshhestv/perevarivanie-pishhevyh-veshhestv-i-ih-vsasyvanie-v-raznyh-otdelah-zheludochno-kishechnogo-trakta
2. Уэбстер-Ганди Д. Здоровое питание: все, что нужно знать / Джон Уэбстер-Ганди; пер. с англ. М. Блиновой. – Москва: АСТ; Астрель, 2006. – 95 с.